Cловарь современной лексики, жаргона и сленга. 2014.
повікы — повік, мн. Вр. Вії … Словник лемківскої говірки
повѣдѣти — ПОВѢ|ДѢТИ (160), МЬ, СТЬ гл. 1.Рассказать, поведать, сказать: Ѥгда же ѹбо повѣдѧть дѣла ѥ˫а. [души] тогда поидѹть прѣдъ нею ан҃гли. (νικήσουσι!) Изб 1076, 245; повѣдите ми по истинѣ. при˫азньство имѣѥте ли къ мнѣ. СкБГ XII, 10в; аще прозрѣни˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣтъ — ПОВѢТ|Ъ 2 (1*), А с. Округ: допѹстили садити село… ѹ подолскои земли ѹ каменецко(м) повѣтѣ. Гр 1383 (ю.р.). ПОВѢТ|Ъ1 (1*), А с. Весть: егда же слыша ѡ нескверненѣи иса˫а пр҃ркъ. абье мудраго вѣщани˫а повѣтъ. ты ли самы непл( … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣшаѥмъ — (2*) прич. страд. наст. к повѣшати: мѣдѧна˫а же зми˫а повѣшаема не ˫ако обра(з) х(с)въ. но в ѡбраза мѣсто. ГБ к. XIV, 52г. – ?: аще знаѥмъ ѥсть мѹжь. тъгда ѥгда расмотрить игѹ||менъ. образъ ѥмѹ подати. вьсе бо томѹ того искѹшениѥ. и разѹма… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повёл — ПОВЁЛ, повёлся, повела, повелась. прош. вр. от повести, повестись. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
повѣчь — ПОВѢЧ|Ь (2*), И с. То, чем покрывают с целью хранения (о крестохранительнице): игѹменъ (ж) съ ни(м) по(п)ве же и диа(к)||ни. въсходѧ(т) въ съсѹдохранильницю. и възьмъше чьстьноѥ дрѣво въ повѣчь(х) самыхъ. съносѧть въ цр(к)вь. попомъ носѧщемъ въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Повёл — Повёл: Реки Повёл (приток Большого Кемпажа) Повёл (приток Ляпина) … Википедия
ПОВ — пункт обмена валюты Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ПАВ ПОВ поверхностно активное вещество ПАВ Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков … Словарь сокращений и аббревиатур
повіки — прислівник повік незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
повіт — (повѢт) одиниця адміністративного поділу, адміністративно територіальні одиниці, на які поділялися воєводства … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
повѢт — повіт (повѢт) одиниця адміністративного поділу, адміністративно територіальні одиниці, на які поділялися воєводства … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
