пуга
41пугачик — іменник чоловічого роду, істота птах …
42Пугачівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …
43пугачівський — прикметник …
44басалыкъ — пуга з замацаваным на канцы кавалкам волава …
45карбачъ — пуга, бізун …
46пугаться — ПУГАТЬСЯ, несов. (сов. испугаться), кого чего. Испытывать (испытать) внезапное чувство страха, боязни; Син.: бояться [impf. to fear, be fearful (of), full of fear; to be frightened (at, by, of), be scared (of); to dread, feel great fear or… …
47терпуг — пуга, ч. Св. 1. Великий напильник до обробки металу. 2. Шевський інструмент для стирання кінців цвяхів у взутті, що вистають з підошви …
48пугать — а/ю, а/ешь; пуга/ющий; пу/ганный; ган, а, о; нсв. см. тж. пугаться, пугануть, пугнуть, пугивать кого что 1) (св. испуг …
49пугач — I пугач I, род. п. а – птица Striх bubo, филин , также арханг. (Подв.), диал. пугуч, воронежск., орл. (Преобр.), укр. пугач, откуда польск. рuсhасz. Исходят из предположения о звукоподражании, ссылаясь на укр. пугу крик филина , межд., нов. в. н …
50ПУГАТЬ — или пужать, пугнуть, пугивать кого, страшить, устрашать, заставить робеть, бояться, опасаться чего, наводить страх, боязнь, грозить, угрожать. Есть весьма дурной обычай, пугать ребят. Надо его пугнуть, пригрозить ему. Эко чучело, хоть ворон… …